ріг

ріг
I [р'іг]
ро/га (предмет) і ро/гу (матеріал), м. (на) ро/з'і, мн. роги/, роуг'і/ў
II [р'іг]
ро/гу, м. (на) ро/з'і (зовнішній кут чогось)

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»