- ріг
- I [р'іг]
ро/га (предмет) і ро/гу (матеріал), м. (на) ро/з'і, мн. роги/, роуг'і/ўII [р'іг]ро/гу, м. (на) ро/з'і (зовнішній кут чогось)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.